velo-sport.sumy.ua

Більш детальну розповідь я складу пізніше, а зараз викладу коротко, так би мовити, по гарячим слідам
Отже, сьогодні ввечері, як і планували, ми їздили навколо Косівщинського водосховища. Червоною лінією на карті намальовано наш план, а жовтою - що вийшло.


Всього накатали 32 км, переважно по грунту. Стартувало нас четверо, але до фінішу доїхало лише двоє
Ось наша компанія на дамбі водосховища, перед тим, як ми зробили його обїзд


На цьому фото Андрій (Fomych) ремонтує педаль, а Олег (Sokoloff) фіксує це на відео


А це - Саша


Спершу ми мали намір, доїхавши до Косівщини, переїхати по дамбі і обїжджати водосховище проти годинникової стрілки. Дамбу ми знайшли майже одразу, але виявили, що вона не веде на той бік Сумки. Річка обтікає її збоку і ми трохи проїхалися вздовж неї, щоб переконатися у тому, що адекватної переправи на той бік справді немає. Саме тут Андрій зачепився педаллю і зламав її. На щастя ремонт підручними засобами дав позитивні результати і до кінця більше не було технічних проблем.
Отже, оскільки переправи не знайшлося, ми просто вирішили змінити напрямок обходу. Ось який вигляд відкривався на водосховище перед його обїздом.


Щойно ми заїхали у Косівщину, як задзвонив телефон і після кількахвилинної розмови Олег з Сашою покинули нашу компанію. Далі ми їхали удвох.
У Косівщині спершу прямували головною вулицею, а після мостика повернули на вулицю Лесі Українки. Згодом з неї знайшли гарний виїзд на побережжя і наступні кілометри їхали грунтівкою вздовж неспокійної берегової лінії.
У західній частині водосховище переходить у кілька заболочених долин річок, тому, щоб потрапити на протилежний берег, нам довелося знову заглибитися у сушу. Спершу ми заїхали до села Кононенкового, там пропуситили запланований поворот і проїхали поселення до самого кінця. Ледь помітною дорогою на межі поля і лісу ми потрапили несподівано до ще одного невеличкого ставка


Обїхали його по дамбі, проминули дачне поселення і дорогою через соняшникове поле спустилися у долину Сумки. На фото я стою на мості через цю річку. Мостик доволі специфічний, своєрідний взірець економії - лише те, що потрібно для переїзду - балки і перила


А Сумка в цьому місці затишна


Після мостика вїхали до Степанівки. На першому повороті на право попрямували на схід і скоро, покинувши межі села, знову опинилися над заплавними луками

Обїхали ще одне дачне поселення, за яким дорога вздовж порослого лісом ярка спустилася до верхнього краю плеса Косівщинського водосховища. Але тут вона й скінчилася. Шукаючи на відгалуження у східному напрямку, ми поїхали нею у бік від води і виїхали на Конотопську трасу, так нічого й не знайшовши. З огляду на скорі сутінки ми більше не шукали пригод, а по трасі доїхали до Сум, залишивши експедицію північним побережжям Косівщинського водосховища на наступний раз

Проезжали этот мостик "Нивой". Запомнилось...

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...

Проезжали этот мостик и на машине, добротное сооружение правда не одну уже вытягивали машыну из речки

_________________
если я кручу педали то не потому что меня ловит кто-то, а потому что для здоровья хорошо!!!

А моя пластмасова педаля зачепилася за корінь дерева й остаточно розвалилася (вже була надтріснута). Добре, що у Віті знайшлася тряпка, й ми цю педалю міцно хрест-навхрест перев'язали, так що можна було далі їхати . Хоча Саша й Олег висловлювали в цьому сумніви.
Ще додам, що моя дружина, аби я даром не їздив, дала завдання купити домашнього молока, що ми зробили вже в Косівщині Дядька, який чинив Жигуль, виявився і власником корови, тож ощасливив мене по ціні 5 грн/л. І сказав, щоб приїжджали ще й по сир А Саша й Олег залишили нас, бо взнали про тренування в Зеленому Гаю з крос-кантрі. Хоча насправді і в нас покатушка вийшла більше схожою на крос-кантрі, ніж на класичну поїздку. Зате потім відчуваєш справжній кайф, коли в'їжджаєш у Суми по гладесенькому асфальту Білопільського шосе

Насправді переправа там є і навіть не одна


А далі можна проїхати стежкою біля самої води. Наприклад так


Сильно не розженешся, але для крос-кантрі підійде

P.S. Для перегляду всіляких карт раджу спробувати програму SASPlanet.

Виявляється, що сервіс гугл.мапс не завжди найкращій