2015-10-17 ТеплодарЦе була фактично перша дальня поїздка на новому
велосипеді. Та і взагалі перша більш менш дальня моя поїздка цього року. Маршрут обирав так, щоб по мінімуму їхати центральними дорогами. До того ж потрібна легенда - вирішив поїхати в місто
Теплодар. Ну а чому б ні?
В результаті вийшов такий ось трек
Виїхав близько 9-ї ранку. Курортний сезон скінчився і з міста можна виїхати без особливого екстриму. Та і за містом спокійніше. Перші фото на мосту через Сухий лиман. Власне, це Іллічівський порт. Ще в тумані і контровому світлі
Трохи пізніше, у Великодолинському звернув з центральних доріг. В далині побачив секретний військовий об'єкт
Колись під'їду ближче. В цей день плани були інші. Після великого міста опинитись на такій дорозі це вже неймовірне задоволення
Біля дороги побачив старий виноградник. Заглянув - виноград подекуди є. Не великий, але солодкий
Далі дорога йшла долиною річки Барабой. Нічого особливого, маленька річка. Але це степ. Річок тут мало. І сприймаються вони інакше, ніж вдома.
До речі, лісів тут немає взагалі. В Одесі живе багато людей, які ніколи в житті не були в лісі. Важко повірити...
Село Петродолинське запам'яталось двома веселими моментами. Спочатку дорожній знак
Безпілотний автомобіль від Гугл далі б не поїхав. Поки я фоткав знак підійшла бабця.
Трохи політики: розмова була українською. На відміну від самої Одеси, в навколишніх селах люди говорять українською (принаймні старше покоління). Отже сама розмова:
- Втомився?
- Та ні. Став води ковтнути.
- А баба після вчорашнього, мабуть, дуба дасть. Сходила до дочки - вони сплять. Піду ще до свахи.
І пішла. А я поїхав далі. Виїхав на знамениту Одеса-Рені
І відразу із задоволенням з'їхав у напрямку Теплодару. Практично все місто вмістилось на одному фото
Місто будували для обслуговування АЕС. Але стався Чорнобиль. АЕС не добудували, а місто залишилося. Сама недобудована атомна станція разом з діючою тепловою. Колись обов'язково загляну
Місто, насправді, незвичне. Посеред степу квартал багатоповерхівок. Широкі чисті вулиці. Мало людей, мало машин. Нова церква. У мене залишилось відчуття якоїсь порожнечі
.
А от на іншому боці міста, знаходиться досить велика сонячна електростанція. Така от іронія долі
Після Теплодару спуск в долину Дністра
Місто Біляївка. Нічого особливого. Невеликий райцентр. Навіть фотографувати нічого. Але все чисто, всюди новий асфальт, вифарбувані бордюри, клумби, відремонтовані будинки. Ще і в центрі, поки я повільно сунувся та крутив головою, під'їхала машина і місцевий спитав, чи я щось шукаю, чи може заблукав. Позитивне враження від міста. Ще і танк на виїзді. Наш )
І не далеко від міста досить оригінальний пам'ятник
Через декілька кілометрів знову виїхав у Маяках на М15. Заглянув на міст через Дністер
Рибалку тут люблять ))
Повернув назад. Проїхав трохи по трасі і знову із задоволенням звернув на другорядну. Далі дорога йшла вздовж Дністровського лиману. Асфальт тут не дуже, але краєвиди чудові
Розглядаючи лиман доїхав до Овідіополя. Місто запам'яталось довгим спуском, на якому я швидко замерз і потім таким же підйомом, на якому зігрівся. В Овідіополі перетнув трасу, що йде на Затоку і поїхав на Дальник. Ділянка Дальник - Санжійка сподобалась непоганим покриттям майже відсутнім трафіком.
В Дальнику ідеальний асфальт на всіх вулицях, нова церква
І серйозний генплан
Схоже, село дуже не просте.
А в селі Санжійка впав в око дитячий садок
Від Санжійки до Іллічівська досить неприємна ділянка. Вузька побита дорога, сильний трафік. Влітку тут взагалі пекло. Можна було звернути до моря, але виявляється, тут ростуть
якірці, а пішки йти додому не хотілось. Дві запаски і десяток латок не допомогли б.
Далі проїхав повз Іллічівськ.
Цього разу вже не хотілось заїжджати. Але був раніше. На диво чисте і гарне місто.
Ну і наостанок той самий Сухий лиман. Але сонце вже з іншого боку
Замість модного селфі, вже дома
Вхід
Галерея
Допомога
Пошук
Канал
