velo-sport.sumy.ua

Всім привіт!
Хочу розповісти про наш с братом велопробіг по маршруту Шостка-Путивль-Суми-Тростянець-Котельва-Чутове-Красноград-Новомосковськ-Запоріжжя, який відбувся 5-7 липня 2012.
Цю подорож запланували з Den'ом ще в минулому році. Маршрут обрали не випадково, адже в Запорізькій області у нас родичі, тому ми поєднали приємне з приємним. До цого досвіду катання багатоденних марафонів ми не мали. Спочатку подорож планувалася на червень, але через всілякі заморочки, вона була перенесена на липень. Це мало негативні наслідки, особливо відчувалося підвищення температури, порівняно з попереднім місяцем, через пекуче сонце. Спочатку навіть сумнівалися чи їхати, чи ні. Але відступати через погодні умови не личить рандонерам, тому поїхали. Подорож проходила в "піжонському" форматі: зупинялися на ночівлю в готелях, харчувалися в придорожніх кафе, речей з собою брали мінімум.

День перший: Шостка-Тростянець (240 км)
05.07.2012


За збиранням всього необхідного та приготування велів часу на сон практично не залишилося. Поспали близько 2-х годин, ранній підрив, останні приготування, сніданок і руш! Стартували о 5-й ранку. Їхалося добре, приємно окутувала ранкова прохолода і свіжість. Їхав в полусонному стані до Глухова. Десь за с.Собичеве, від тряски, відвалився фляготримач. Десь на дорозі загубився болт кріплення і знайти його так і не вдалося.




Закинув в рюкзак відпавше барахло і рушили далі.
До Путивля їхали без зупинок, насолоджувались останніми часами прохолоди, сподіваючись, що відрізков з говнодорогою більше не буде. За Путивлем зробили зупинку на автобусній остановці. Тут посиділи, підкріпилися, скористувалися придорожнім WC (без W).






Далі був відрізок невідомої для мене дороги до Ворожби. Ми повернулися на схід, і північно-східний вітерець був не дуже прихильний до нас на цьому відрізку. Але він не спричинив проблем, рухалися з крейсерською під 30. Дорожне покриття покращилося, але місцями нічим не відрізнялося від шосткинського. Сонце почало припікати, на небі не було жодної хмаринки. Під Ворожбою захотілося поїсти, охолонути від сонця, тому стали шукати придорожнє кафе. Нам підказали кафе "Фламінго", де ми і зупинилися. Раціон тут непоганий, ціни помірні. Зарядилися, відпочили.





Залишилась менша частина першого дня.
Посиділи в кафе близько години і поїхали на Суми. Тим часом сонце вийшло в зеніт і пекло страшенно. Їхати довше години було неможливо, висушувало повністю. Часто зупинялися поповнювати запаси води і охолонути. На диво, я тримався на сонці краще ніж очікував, це приємно порадувало. Я думав, що спарюся на такій сковородці.
В селі Постольне подзвонив МАВР'у, який з компанією десь катав. Зустрітись не вдалося, що було і добре, бо по такій спеці не до катання. Незабаром зїявилася сумська стелла - ми вперше доїхали з Шостки до Сум на велах!



Проїзд Сумами видався не дуже комфортним. Жара, пекуче сонце випалює, коли зупиняешся і вітер не обдуває - стає справді хріново. А тут світлофори.... Я збився рахувати скільки їх було, десь 15. Проїхати без зупинки вдалося лише 2. На інших зупинялися кожен раз. Реально задовбало. Та ще й на одному з них, в мене в'їхав Den, який не зреагував вчасно. Новий вел, а точніше незвичні тормоза після гібриду та усталість далися в знаки: Den загальмував, але зіткнення уникнути не вдалось. Не впали, але велосипеди отримали царапини та погнуті спиці, ну і як наслідок вісімки. На моєму також порвало рубашку біля заднього перекидла, але сам переклюк на щастя не постраждав. Виїхавши з центру міста порівняв колеса.



Хух, Суми зі своїми неприємностями позаду, залишилось небагато. Але плоский рельєф до Сум змінився на більш "веселий" тростянецький. Я рухався доволі повільно заповзаючи на горки і добирав Den'а на рівнині/спусках, а от він намагався поскоріше заповзти, бо було погано повзти під сонцем на гору без вітряного охолодження. Десь перед Боромлею Den зловив приход. Поповняв сили від землі.




В Боромлі востаннє затарились водою і рушили на Тростянець. Сонце, доречі, палило до 19-ти годин. І хмаринки не допомогали. Короче їхати було тяжкувато. Незабаром ось і Тростянець. Справу зроблено!



Трохи поблукали і десь в 19:30 заселилися в готель "Елегія" (навпроти шоколадної фабрики), на який нас навела знайома Den'а. Так би ми його не знайшли. Доволі зручно і дешево.



Накидали "дров" в живіт і полягали спати.
День виявився тяжким через те, що не виспалися перед цим, сонце було зовсім звірським. Але ноги не забилися, тому темп був вибраний правильний, це головне. Жодного приходу не ловив, і рельєф на заваді не стояв. У Den'а з цим було погірше, накат дає про себе знати.

Дані за день:
Trip Dist - 241,75
Trip Time - 9:44
Full Time - 14:30
Avg. Speed - 25,06
Max Speed - 54,77

_________________
STRAVA: Bohdan Remnov
Шостка-Вело

А я люблю жару. Пить нужно побольше, зато так классно работаютмышцы!

Ждем вторую серию Молодцы!

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...

И я люблю жару! Только в моем исполнении фраза звучит так: "Пить можно больше пива, а потом классно работают мышцы!"
Класс! Ждемс продолжение!

_________________
Єднаємось!!!

Я думал, что фраза "пить надо больше" в моем исполнении и так достаточно конкретно намекает на пиво

_________________
Пингвины - это зажравшиеся ласточки...

Молодцы, парни. Я на севере не жарился. От Чернигова до Батурина доехал на 0,7 л воды. От Н.-Северского до Чернигова - на 1,5, а вот из Конотопа выехал вообще на том, что запаслось во фляге. Андрэ. Ибо воду ночью в городе вырубили даже в колонках. В общем - доехал на том, что сцедили их андрюхиной фляги.
И что делать тем, кто не пьёт пиво? Вот в Батурине предложили б/а Оболонь. Но это даже не моча, это ослиная моча. В общем - ховайся...

_________________
Сижу, никого не трогаю, починяю "Примус"
(Felis)

Многодневка у нас получилась знатная! Впервые замутили такое и успешно справились с поставленной задачей. Хотя у меня были сомнения. За Богдана я не переживал, а вот в себе не был уверен на 100%. При составлении маршрута многодневки мы продумывали и альтернативные планы - рассматривались различные варианты эвакуации на ж/д в случае форс-мажора.

Первый день запомнился мне волнением и мандражированием в самом начале пути, кайфом первой сотни километров в утренней свежести (до 10 утра), а также паническими настроениями в финальной части этапа. Погодные условия оказались тяжелее, чем я ожидал. Ветер в основном был союзником, а вот неприкрытое солнце жгло по-вражески. После Сум даже посещали неприятные мысли о капитуляции/эвакуации. Но вечерний отдых и сон вдохнули новые силы, и на следующий день я уже чувствовал себя более уверенно, чем на первом этапе.

_________________
STRAVA: Denys Kniaziev
Шостка-Вело

Радий хлопці за вас, такі події на довго дають заряд бадьорості та спогади про них підтримують в сумні часи

Ось та цінність моменту пізнання свого організму, і як результат, насолода життєвих миттєвостей, яких лежачи на канапі не можна пізнати.
Одним словом

День другий: Тростянець - Красноград (185км)
06.07.2012


Поспати багато не вдалося, але сон тривав довше ніж в попередній день, приблизно 6 годин. Встали, зібралися, поїли та вирушили в дорогу о п'ятій ранку.
Рухаючись по Тростянцю замерзли, було дуже холодно. Але незабаром розігрілися на підйомах/спусках до Охтирки. Довго рухалися по Охтирці по знакам на Полтаву. На щастя ніде не блукали.
Давалася в знаки невиспаність та втома після вчорашнього етапу. Крейсерська вище 25 не підіймалася. Організм поступово адаптувався до поставлених умов.
Дорожнє покриття після Охтирки погіршилося і було не дуже гарним аж до границі Полтавської області. Але плоский рельєф компенсував недосконалості покриття. Далі до Котельви дорога покращилася, швидкість також. Промчалися з кайфом цей відрізок дороги! В Котельві зупинилися на сніданок, підкупили по тістечку та води, підкріпилися.



Помчали далі. До с.Великої Рубльовки їхалося просто суперськи, покриття було на рівні! А от з поворота в сторону Чутова поступово погіршилося. Ми змінили курс більше на схід, і доволі серйозний вітер, став задувати збоку/спереду. Кілометрів сім повзли на пологий але тривалий підйом. Сонце стало припікати нестерпно, змушені були робити зупинки та охолоджуватися.




Den передягнув білу веломайку, яку поправ звечора, оскільки сонце вийшло в зеніт, і їхати в чорному було незручно.



В такому режимі їхали до самого Чутова, де у нас був повноцінний обід. Через непристосованість їдалень до велотуристів, нам запропонували залишити вело на вулиці, зі словами: "а ви поставте вели під вікно і спостерігайте за ними". Але дивитися як на очах угонять твій вел не хотілося, тому їли по черзі.
Спитали напрям на Карлівку у місцевих аборигенів і рушили. Нас чекали 10км по трасі Полтава-Харків. Вітер дув як раз у спину і ми пролетіли цей відрізок зі швидкістю 30-35км/год.
Але кайф швидко закінчився, коли ми з Den'ом знову змінили курс на схід. Так собі дорога, противітер і спека не давали можливості рухатися швидко. На небі не було жодної хмаринки. Довелося попотіти, щоб доїхати до Карлівки.

А ось і Карлівка. Робимо привал на зупинці.





Виїзд із Карлівки. Нам треба рухатись туди.



Перед останнім фінішним відрізком ми поповнили сили, перекусили бутерами з чаєм.



Від Карлівки покриття по трасі гарне, сонце почало частіше зникати за хмари, тому їхати стало набогато комфортніше. Невеликі пагорби не заважали рухатися. Десь через 25км я побачив стелу "Красноград"!

Den долає останній на сьогодні тягун.







Проїхали вглиб міста в пошуках готеля. Знайшли непоганий варіант і доволі швидко. Заселилися. В номері було дуже задушливо, але ситуацію рятував вентилятор.



Загалом день пройшов непогано, хоча спека та сонце серйозно виснажили. Але більша частина всієї подорожі була подолана і це надавало впевненості. Другий день був мабуть найтяжчим через погодні умови та звикання організму до такого режиму роботи.

Покази велокомп'ютера:
Trip Dist - 185,57
Trip Time - 7:46
Full Time - 14:20
Avg. Speed - 23,56
Max Speed - 53,19

_________________
STRAVA: Bohdan Remnov
Шостка-Вело

Во второй день мне сперва мечталось побыстрее приехать в Красноград, чтобы на отдых в гостинице остался хороший кусок времени. Основывались такие планы на том, что дистанция второго дня была существенно короче, чем в первый день. Такие были желания в утренние часы.
Но с выходом солнца на авансцену появился другой план: найти в придорожной посадке уютную тень и отлежаться в ней до самого вечера (замутить такую себе вело-сиесту), а потом по вечерней прохладе докрутить оставшуюся дистанцию до Краснограда. В итоге победил компромисс - в тени отлёживаться не пришлось, ехали по солнцу, но при этом делали регулярные остановки во избежание перегрева, и в Красноград приехали ровно в такое же время как и в Тростянец в первый день. Времени на долгий сон снова не хватило. Но радовало осознание того, что бОльшая часть пути уже позади.

з.ы. Кайфанул на ровняке от Ахтырки до Рублёвок.
з.з.ы. По моему субъективному наблюдению дороги в Полтавской области получше чем в Сумской - местами покрытие очень даже ничо! Может совпадение...

_________________
STRAVA: Denys Kniaziev
Шостка-Вело

День третій: Красноград-Запоріжжя (215км)
07.07.2012


Прокинулись рано, зібралися, перекусили. Хотілося поспати по довше, але треба було проїхати якомога більше кілометрів по ранковій прохолоді. На вулиці було тепло, вже з ранку на небі плавали хмаринки і це радувало. На виході з готелю промазали ланцюги, та вирушили на зустріч новій дорозі!



Їхали ми по старій дорозі на Новомосковськ паралельно новій до Сімферополя. Покриття на п'ять з мінусом. Рельєф не турбував, бо він майже відсутній.
Рухаємося по Дніпропетровській області.





Небо затягнуло, сонце надійно заховане!




Так ми і пролетіли відрізок до Новомосковська на одному подиху. Поблизу Новомосковську 2 траси поєдналися і дорожнє покриття погіршилося. Місцями лежали зовсім роздовбані плити. Але цей відрізок був доволі коротким. Нам допомагав відчутній вітер. Зупинилися на роздоріжжі. Вирішили рухатися по основній трасі і не заїжджати в Новомосковськ.






Тим часом набігло 100 кілометрів. Треба було підкріпитися повноцінним сніданком. По плану ми мали це зробити в Новомосковську, але ми об'їхали його. Що робити, назад їхати не хотілося, тому поїхали вперед видивляючись придорожнє кафе на нашому шляху. І приблизно через п'ять кілометрів ми знайшли підходяще місце для перекусу. Столиків на вулиці не було, тож довелося їсти по черзі. Добре що ми їхали вдвох. А одинокому мандрівнику, що робити?!




Напхалися від душі, ні в чому собі не відмовляли, все ж таки день народження у Den'а, буде замість святкового столу! Поки чаювали, на небі вилізло сонце. Але на вулиці зберігалася комфортна температура.
Дорога ненадовго повернулася на схід і вітер почав заважати. І якщо раніше ми орієнтувалися по табличкам на Сімферополь, то тепер їх не було. Замість них Донецьк, Луганськ. Den почав сумніватися в правильності напряму нашого шляху. Але скоро дорога розділилася і ми заспокоїлись, що їдемо правильно.

Дорога від Новомосковська до Запоріжжя вузька, на обочині камені, розплавленій асфальт утворив хвилі. Рельєф не дозволяв заснути: спуски зі швидкістю за 50 км/год., подолання накатом половину торчків, заповзання на саму вершину на каденсі. І так до Самого Запоріжжя. Сонце, яке почало серйозно смажити, не давало довго їхати, тому інколи робили зупинки.
Однією з таких зупинок було придорожнє кафе "Муравійник". Тут ми пересиділи пік сонцепаління, почаювали. Було приємно коли нам винесли не просто чай в стаканах, а цілий заварник!









Після зупинки в кафе їхати стало легше, бо сонце періодично ховалося в хмарах. А ми потроху просувалися, долаючи один за одним пагорби. Кілометрів за 25 до Запоріжжя Den почав голодати. Зупинилися в придорожній станції підкормки, заказали по окрошці! Після перекусу хотілося спати, але до Запоріжжя рукою подати, не слід розслаблятися!




Не встигли від'їхати як у мене прокол переднього. При огляді виявив скріпку, яка вп'ялася в мою покришку.





Швидко забортувалися і покрутили на зустріч фінішній точці маршруту. На під’їзді до Запоріжжя обігнали пару на МТБ, це означало що місто близько. Фінішний ривок і ость вона довгождана табличка ЗАПОРІЖЖЯ!





Чесно кажучи, табличка здивувала. Обласний цент, а табличка як в селі якомусь, ніякої стели, ні привітання... ну це таке.
Ще кілометрів 10 рухались по місту в пошуках вокзалу, з поміччю місцевих добралися без блукань.
Стан організму був непоганій, якщо треба, то і на наступний день відкрутили б таку ж дистанцію. Настрій покращився, ми це зробили, хоч було не легко.

Отже перший багатоденний тріп подоланий успішно. Загалом все пройшло гарно, без зайвих пригод. Результати також непогані, якби не палюче сонце, то було б легше, швидше. Але і так непогано, я задоволений.

P.S. Особлива подяка Ігорю(Кіборгу) за інформацію про відрізок Тростянець-Запоріжжя. Всю дорогу згадували слова про якість покриття, рельєф. Це стало нам у пригоді!

Покази велокомп'ютера:
Trip Dist - 215,75
Trip Time - 8:36
Full Time - 14:10
Avg. Speed - 25,57
Max Speed - 57,35

_________________
STRAVA: Bohdan Remnov
Шостка-Вело

Третий день был самый приятный, т.к. солнце было спрятано в дымку и не жарило нас как в первые два дня. Шли с попутным ветром по сравнительно неплохой дороге, катилось в удовольствие! Рельеф в районе Запорожья конечно впечатлил, но без солнечной пытки вся эта гребёнка нормально проходится. Почти все крутые торчки идут сразу после хорошего спуска, что даёт возможность половину подъёма брать накатом.
В третий день всё прошло гладко, если не считать прокола у Богдана, а финиш в Запорожье был особенно приятным, поскольку означал успешное прохождение всей многодневки.

p.s. Это был самый прикольный мой день рождения.

_________________
STRAVA: Denys Kniaziev
Шостка-Вело

Молодцы.
Скоко денег ушло у вас с носа, на всю дорогу?
Приятно читать такие рассказы.Заводят однако.

молодцы !!! парни , конечно это не мой формат езды , но я все равно рад что в полку прибыло . Не однодневки это всегда круто ,ведь так здорово просыпаться в одном городе ,обедать в другом ,а ночевать в третьем ,не которые люди имея машину могут увидеть меньше чем мы велосипедисты ,хотя может они и наматывают больший километраж(в булочную за хлебом ) . В общем я уже отошел от темы . Так держать парни ,легких вам дорог и попутного ветра

_________________
IN BIKE WE TRUST

Дякую! Пам'ять про подорож залишиться на все життя! А звіт про неї, допомагає знову поринути у ту мандрівку, і дійсно надихає на нові подорожі!
Точно вже і не згадаю по витратам. Вся подорож обійшлася приблизно в 100$ на двох. 400грн за 2 ночівлі в готелях (тобто десь половина всього бюджету), решта на їжу/воду та інші незначні витрати. Загалом бюджет вийшов оптимальний: і не дешево, але й не дорого. Головне, що це коштувало того!

_________________
STRAVA: Bohdan Remnov
Шостка-Вело